прогонять

прогнать

1) кого, что - проганяти и прогонити, прогнати, наганяти и нагонити, нагнати, зганяти, зігнати, протуряти, про[по]турити, витуряти, витурити, (только сов. в.) кишнути кого, що, (о мн.) попрогонити, понагонити, повитуряти кого. [Ти проганяв голодного від себе (Св. Пис.). Нажени пса. Свою матір рідненьку з домівки зганяли (Мет.). Протурили татарську орду за Перекіп (Стор.). Лиш не видно, як кишнуть (Свидн.)]. -гнать кого за пьянство - прогнати кого за пияцтво. -гнать лихорадку - вигнати пропасницю, здихатися пропасниці. -гнать (повести) арестантов - попровадити арештантів (в'язнів). -гнать в три шея - прогнати (вигнати) кого в три вирви, у три шия, три шия дати кому. -гнать дурной запах - розігнати сморід. -гнать скуку - прогнати нудьгу;

2) кого, что, через или сквозь что - проганяти и прогонити, прогнати, переганяти и перегонити, перегнати кого, що, через що, крізь що, чим. -гнать сквозь строй - прогнати крізь ряд. -гонять гвозди насквозь - вганяти, вбивати, забивати цвяхи наскрізь. -гнать водку - перегнати, перепустити горілку. -гнать дорогу - прокласти шлях, дорогу;

4) (гнаться) гнатися, ганятися, гонитися, уганяти, уганятися, угнатися за ким, за чим, до чого, у що. [Гнався (прогнал) за ним до самого міста];

5) (известное расстояние, время) гнати (гоном, туром), гонити, проганяти, прогнати (що, якийсь час). [Гнав гоном коні ввесь день];

6) (лес по реке) сплавляти, сплавити (ліс річкою). Прогнаный - прогнаний, нагнаний, зігнаний, вигнаний, протурений, витурений, потурений; перегнаний, перепущений; сплавлений.

* * *

I несов.; сов. - прогн`ать

проганя́ти и прого́нити, прогна́ти и попроганя́ти и попрого́нити; (через что-л.) переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и мног. попереганя́ти и поперего́нити; (выгонять) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нити

прогна́ть сквозь стро́й — прогна́ти крізь шере́ги

II

(гонять в течение определённого времени) ганя́ти [ці́лий день]; проганя́ти